Операційна система Windows

Файлова система. Програма «Провідник»

Урок №6 з теми “Операційна система Windows”.  На цьому уроці ми вивчимо поняття файлу, імені файлу, кореневого каталога, маски імені файлу, розширення та формата файлу; розглянемо особливості роботи з програмою Провідник; детальніше ознайомимось з поняттям та видами файлових систем.

/

/

Що називають ФАЙЛ?

Найменшою одиницею зберігання даних на зовнішніх носіях є файл.

Файл – це впорядкована сукупність даних, що має ім’я і опрацьовується операційною системою як єдине ціле.

Поняття файлової системи

Файлова система – це структура зберігання даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою.

У Windows структура зберігання файлів на жорстких магнітних дисках і спосіб їх найменування визначається файловою системою NTFS (англ. New Technology File System – файлова система нової технології) або FAT32 (англ. File Allocation Table 32 – 32-бітна таблиця розміщення файлів).

Порівняння файлових систем NTFS і FAT32

Файлова система NTFS має певні переваги перед файловою системою FAT32:

  • максимальний розмір файлу становить 16 ексабайтів (16 · 260 байти), а у FAT32 – 4 гігабайти;
  • максимальний розмір одного логічного диска становить 16 ексабайтів, а у FAT32 – 8 терабайтів;
  • ведеться запис власників файлів (користувачів, які створювали даний файл);
  • перевіряються права користувача на виконання операцій над кожним з файлів;
  • є можливість створення миттєвої копії файлової системи на певний момент часу;
  • ведеться журнал змін у файловій системі тощо.

Для запису даних на гнучкі магнітні диски використовується файлова система FAT12, а для запису на компакт-дискиCDFS (англ. Compact Disk File System – файлова система компакт-дисків), яку ще позначають ISO 9660. Для оптичних дисків з можливістю перезапису використовуються варіанти файлової системи UDF (англ. Universal Disk Format – універсальний дисковий формат).

Що таке кореневий каталог

При підготовці диска до використання він автоматично перетворюється на кореневий каталог, або кореневу папку, в якій для кожного файлу будуть вказуватися значення його властивостей: ім’я, розмір у байтах, адреса на диску, час створення, час останньої зміни, значення спеціальних властивостей – атрибутів (лат. attributum – невід’ємна властивість об’єкта) тощо. Такий процес називається реєстрацією файлу в папці.

Але зберігати дані про велику кількість файлів в одній кореневій папці незручно, оскільки це значно уповільнює пошук потрібних файлів. Уявіть собі, що десятки тисяч карток каталогу бібліотеки знаходяться не в окремих ящичках за абеткою, а складені в одному великому ящику. Очевидно, що пошук потрібної книжки в цьому разі відбуватиметься значно довше. Тому для впорядкування файлів користувач створює додаткові об’єкти – папки, кожна з яких має ім’я. У них заносяться дані про файли, як правило, однієї тематики, спільного призначення, які належать певному користувачеві, однакового типу тощо. Ці папки реєструються в кореневій папці.

Структура упорядкування файлів і папок

Ієрархічна структура папок

Папки можна реєструвати не тільки в кореневій папці, а й у будь-якій уже створеній. Папки, що зареєстровані в кореневій, називають папками першого рівня. У них, у свою чергу, можуть бути зареєстровані папки другого рівня і так далі. Така структура упорядкування папок і файлів називається ієрархічною, або деревовидною.

Повне ім’я файлу

Структуру файлів та папок можна зобразити як дерево, де диск є коренем, папки — гілками, а файли — листками. Уявімо нелітаючу комаху, яка хоче дістатися від кореня дерева до його листя. Вона повзтиме від кореня по гілках певним шляхом, і до кожного листочка існуватиме лише один такий шлях. Так само існує лише один шлях від кореня-диски до будь-якого файлу, що на цьому лиску міститься. Такий шлях називається повним, оскільки дає змогу однозначно визначити адресу файлу на комп’ютері.

Повний шлях записують за певними правилами. Спочатку вказують ім’я диска, ставлять двокрапку (:) та записують послідовність імен каталогів, перед кожним з яких розміщують зворотну скісну риску (\). У кінці зазначають ім’я файлу.

Ім’я файлу – довільний набір символів, що може містити літери українського, англійського та інших алфавітів, цифри та інші символи, за винятком \ /: *? ”< > |.

Наприклад, Pollog.txt, vlad.rar, ribbon, документ, фотографія.gif, Домашня сторінка.html тощо. Такі імена файлів, як ?klotor.ty, картина”Весна”.bmp, y>x, є неприпустимими.

Кількість символів у повному імені файлу для ОС Windows не повинна перевищувати 258.

Ім’я файлу надає користувач, який створює цей файл, або прикладна програма при створенні файлу пропонує деяке стандартне ім’я за замовчуванням. Бажано, щоб ім’я певним чином відображало вміст або призначення файлу.

Наприклад: D:\ My texts\ Stories\ file.txt

Цей шлях означає, що:

  • файл file.txt міститься в папці Stories;
  • папка Stories міститься в папці My texts;
  • папка My texts розташована в кореневому каталозі диска D.

Таким чином:

Кореневий каталог — каталог, який не міститься в жодному іншому каталозі.

Повне ім’я файлу складається зі шляху до файлу та імені файлу, які розділені символом \.

Формат файлу та його розширення

Ім’я файлу може містити розширення імені файлу – набір символів після останньої крапки в імені. Якщо крапка відсутня, то ім’я файлу не має розширення. Наприклад, текстовому документу надано ім’я: Доповідь. Січень 2009 року.doc. В імені цього файлу doc є розширенням імені файлу. Як правило, розширення імені файлу містить до трьох символів: vc.com, INF001.SWP, Photoshop.dll, WMSysPrx.prx тощо. Однак Windows може опрацьовувати і файли з розширенням імені, що містить більшу кількість символів. Наприклад, kanji_1.jpeg, INKED.MPEG, net.help, index.html тощо.

Однією з властивостей файлу є його тип. Тип (формат) файлу визначає структуру даних у файлі. Наприклад, є кілька типів текстових, графічних, аудіофайлів. Причому різні типи, наприклад аудіофайлів, мають різну структуру даних у файлі та відповідно різні алгоритми їх опрацювання прикладними комп’ютерними програмами.

За певними типами файлів закріплені стандартні розширення імен файлів. Тому розширення використовують для того, щоб допомогти користувачам і комп’ютерним програмам розпізнати тип файлу. Кожному зареєстрованому в операційній системі типу файлу відповідає певний значок.

Отже,

ім’я файлу = назва . розширення

Поняття шаблону (маски) імені

Під час роботи з групами файлів і папок часто застосовують шаблони (маски) імен. Вони використовуються для пошуку потрібних файлів і папок, коли відома тільки частина їх імені, або для виділення групи файлів і папок для подальших операцій над цією групою. Для запису шаблонів імен використовуються спеціальні символи – зірочка (*) і знак питання (?).

Зірочка * позначає будь-яку кількість довільних символів, а знак питання ? – один довільний символ.

Наприклад, шаблон імен *.txt задовольняють імена будь-яких файлів і папок, що мають розширення txt, а шаблон ?.txt – імена тільки тих файлів і папок, що мають розширення txt і лише один символ перед розширенням імені.

Робота с програмою ПРОВІДНИК

В одному вікні водночас може відображатися вміст лише однієї папки. Щоб побачити вміст іншої папки, до неї потрібно перейти. Процес переміщення дисками та папками називають навігацією. Для навігації в ОС Windows є спеціальна програма — Провідник, але переміщуватися папками можна й за допомогою звичайних вікон.

Запуск програми Провідник:

  • Пуск ⇒ Усі програми ⇒ Стандартні ⇒ Провідник
  • Контекстне меню будь-якої папки ⇒ Провідник
  • Кнопка Папки Кнопка "Папки" на панелі інструментів будь-якого каталогу.

Інтерфейс програми Провідник

Вікно програми Провідник містить Рядок заголовка, Рядок меню, Панель інструментів, Панель адреси. Робоча область вікна цієї програми розділена на ліву і праву частини.

У лівій частині, якщо кнопки Пошук або Папки на Панелі інструментів не вибрані, відображається панель завдань, а у правій частині – об’єкти, що зареєстровані в даній папці. Залежно від того, який об’єкт є вибраним, змінюється і список завдань.

Якщо ж на панелі інструментів вибрати кнопку Папки, то у лівій частині робочої області відкриється відобразиться дерево папок.

Вікно програми "Провідник"

Вибраний у дереві папок об’єкт підсвічується в списку іншим кольором, а його повне ім’я відображається на Панелі адреси.

Біля імен окремих об’єктів, наприклад Мої документи, знаходиться кнопка Кнопка, яка означає, що об'єкт містить вкладені папки , яка означає, що даний об’єкт містить вкладені папки. Якщо вибрати цю кнопку, то відкриється список вкладених об’єктів, а зображення кнопки зміниться на Закрити список вкладених папок . Для закриття списку вкладених папок треба вибрати кнопку Закрити список вкладених папок.

Навігація деревом папок і файлів можлива з використанням як лівої, так і правої частини вікна. Відкриття вмісту папок виконується: у лівій частині вікна – вибором певної папки, у правій частині – стандартною операцією відкриття вікна об’єкта. В обох випадках у правій частині вікна відображатиметься вміст обраної папки, а в лівій, на дереві папок, виділиться ім’я обраної папки.

Джерела:

  1. Завадський І. О. та ін. Інформатика: 9 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл./  І. О. Завадський, І. В. Стеценко, О. М. Левченко. — К.: Видавнича група BHV, 2009. — 320 с.: іл.
  2. Інформатика: 9 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; за заг. ред. М.З. Згуровського. – К.: Генеза, 2009. – 296 с.: іл.
19138 Просмотров